Характер ринку праці сегментований — явище, характерне для поліетнічних країн. Згідно з соціологічною концепцією, ринок праці у поліетнічних суспільствах складається із двох секторів або ж сегментів — первинного й вторинного, які заповнюються робочою силою у відповідності з її професійно-кваліфікаційним рівнем. При цьому первинний сектор заповнюється висококваліфікованою робочою силою (спеціалісти з вищою освітою, управлінський апарат, представники науки, художня інтелігенція тощо), а вторинний - малокваліфікованою, що відбивається на оплаті. Порівняння цих двох секторів у США, Канаді, Німеччині, інших поліетнічних країнах засвідчує, що у первинному секторові (сегментові) представництво вихідців з домінуючої етнічної групи населення перевищує представництво етнічних меншин чи іммігрантських спільнот, і навпаки, у вторинному секторові сконцентровані вихідці з інших країн.

Сегментований ринок праці є своєрідним регулятором відносин між більшістю та меншістю, він виступає тим засобом соціального контролю у взаємодії двох партнерів, до якого прагнуть конкурентні сторони. Контроль, в силу володіння владою, перебуває у руках домінантної групи. Загострення конфлікту має місце тоді, коли етнічні меншини і іммігрантські групи, які в основному перебувають у вторинному секторові, не вважають за можливе миритися з існуючим становищем і у різних формах (протест, страйк і т.д.), заявляють про бажання поліпшити його.

Володимир Євтух

 

Цінності етнічні — різновидність форм соціальних цінностей, що утворюється культурою певного етносу і є продуктом його свідомості. Кожен етнос має специфічний, властивий йому набір та ієрархію соціальних цінностей, що в цілому й надає останнім етнічні особливості. Ця система цінностей виступає найвищим (фундаментальним) рівнем соціальної регуляції. Саме в ній зафіксовані критерії соціальне цінного, визнаного даним етнічним формуванням, на грунті котрих й розгортаються конкретніші і спеціалізовані системи нормативного контролю, відповідні соціальні інститути і власне цілеспрямовані індивідуальні чи колективні дії людей. Засвоєння критеріїв системи цінностей етнічних на рівні структури особистості складає основу формування етнічної свідомості людей. Виконуючи роль соціально-нормативного регулятора суспільного життя і поведінки людей, цінності етнічні забезпечують цілісність етнічного формування, оскільки власне в них втілена особлива значущість (за М.Вебером) певних матеріальних і духовних благ для існування та розвитку етнічної спільноти. Власне нормативна функція цінностей робить їх спеціальним предметом соціологічних досліджень в галузі вивчення культури, соціальних інститутів і особистості. Дослідження цінностей етнічних набувають особливої ваги в країнах, колишнього СРСР. Внаслідок досить тривалого існування народів республік СРСР на засадах "етнікосів" навколо більш впливового ядра російського етносу, цілеспрямованої політики русифікації (етноциду), що здійснювалась відверто (царатом) чи приховано під гаслами виховання "советского человека" або утворення єдиної соціальної спільності "советский народ", було фактично знівельовано не тільки самобутність цих народів, а й притаманні цим етнічним спільнотам природні нормативно-ціннісні системи.

Едуард Афонін

 

Шовінізм (від прізвища солдата французької армії Шовіна (Chowin) — фанатичного прихильника завойовницьких походів Наполеона Бонапарта), ідеологічна форма виправдання права панування одних етносів над іншими етнічними спільнотами i групами за допомогою антинаукових тверджень про винятковість і месіанське призначення окремих рас і народів, необхідність поширення "вищої" культури тощо. Шовінізм неодмінно з'являється тоді, коли в даній поліетнiчній державі один із етносів досягає привілейованого становища й намагається будь-що зберегти та закріпити свої панівні позиції або коли має місце поневолення і гноблення великими i сильними націями менш розвинутих народів залежних країн.

Володимир Трощинський